Незбагненні шляхи Твої, Господи!
О, які величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої: нерозумна людина не знає, і невіглас не зрозуміє того (Пс. 91, 6-7). Воістину Ти Бог сокровенний, розумом творіння незбагненний!
Святий Антоній Великий, роздумуючи про сокровенні та нерозгадані таємниці Божі й дивуючись їм, одного разу звернувся покірливо до Бога: “О, Господи Боже мій! Тобі буває іноді благоугодно дарувати довголіття людям, що видаються даремними і зануреними у безодню беззаконня, а іноді передчасно позбавляєш Ти життя цього людей дуже корисних для блага загального. Одні, мало грішні, страчуються Тобою тяжко; інші, навпаки, живуть без всяких лихоліть, щасливо, і через це зважуються на зухвалість коїти злочини”. У такому роздумуванні Антоній чує голос: “Будь уважний до самого себе: те, про що ти роздумуєш, є Суд Божий, і ти його не досліджуй і не випробовуй”.

Після татарської навали вся південно-західна Русь, спустошена і розорена, майже обезлюдніла. Через сто років її зайняли литовські війська. А коли в кінці 15-го століття була проголошена Люблінська унія і Польща з Литвою були сполучені, то для корінного руського православного населення настали тяжкі часи гноблення православної віри.

У 1559 році приїхав на Волинь грецький митрополит Неофіт і привіз із собою чудотворну ікону Божої Матері. За порадами понад він залишив її в будинку благочестивої поміщиці Ганни Гойської.
У 1596 році над православною вірою, за допуском Божим, вибухнуло страшне лихо: справа була в тому, що, переслідуючи православних, польський уряд намагався зробити так, щоб єпископські кафедри заміщалися особами не стійкими у православ’ї, і ці єпископи погодилися визнати владу папи на соборі, скликаному у Брест-Литовську.

Православний обряд зберігався, але особи, які погодилися на це з’єднання, або унію, стали католиками. А народ, що залишився вірним православ’ю і не визнавав Брестську унію, католики стали ще більше утискати і пригнічувати.

09 травня 2012 року, в середу Переполовення П’ятдесятниці, настоятель парафії митр.прот. Михаїл Лесюк очолив Божественну літургію у співслужінні духовенства парафії.

Після лутургії була відслужена панахида за полеглих воїнів на полі брані в роки Другої світової війни.

Святий Великомученик Георгій походив з славного роду, жив на початку IV століття при римському імператорові Діоклитіані (284 – 305 рр.). Батько його постраждав за віру Христову, а мати після смерті чоловіка оселилась у Палестині, де вона мала великий маєток. Молодий Георгій вступив до царського війська й скоро за свою мужність і відвагу отримав вищий військовий ранг ( трибуна).
Займаючи високе становище в царському війську, Георгій скоро став одним з близьких до царя. Діоклитіан не знав, яку віру визнає Георгій. У цей час було видано суворі закони проти християн. Наказано було палити їх книжки, руйнувати їх церкви, а самих їх віддавати на муки. Довідавшись про це, Георгій почав готуватись до смерті. Роздавши гроші й цінні речі, які у нього були, він відпустив на волю своїх рабів, а решту майна роздав бідним.

29 травня, у третю неділю після Пасхи, неділю жінок-мироносиць, настоятель Свято-Покровської парафії очолив Божественну літургію, у співслужінні духовенства храму.

На закінченні літургії настоятель виголосив проповідь, після чого привітав усіх жінок з цим величним святом, і всім тим жінкам які були присутні в храмі вручив квіти.

26 квітня 2012 р., в 26-ту річницю вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, духовенство Свято-Покровської парафії, звершили панахиду за упокоєння душ загиблих внаслідок цієї катастрофи. Серед духовенства були присутні священик Михаїл Фрадчак та священик Володимир Кіячик.

Панахида традиційно відбулася перед пам’ятником “Героям Чорнобильцям” – присвяченого вшануванню жертв Чорнобиля.

По закінченню панахиди зі словом до присутніх людей звернулися представники влади.

На протязі всього 2011-2012 навчального року , не зачинялися двері нещодавно заснованого в Броварах університету «Третього віку», де всі студенти мали можливість відвідувати лекції на тему «Православ’я», що проводив другий священик Храму Покрова Пресвятої Богородиці протоієрей Михайло Фрадчак.

На завершення цього навчального року, ректором університету Григорьєвою Мариною Валентинівною було запропонована і цілком підтриманою благочинним Броварського району Української Православної Церкви Київського Патріархату, митр. прот.Михайлом Лесюком, настоятелем Свято-Покровського храму пропозиція щодо проведення останньої лекції безпосередньо в храмі.

Близько 23 години 14 квітня з Єрусалимського храму Воскресіння Христового до нашого храму було привезено Благодатний вогонь Великої суботи, або Святе світло, як цей вогонь називається у грецькій традиції.

О 23.30 митрофорний протоїєрей Михаїл Лесюк очолив Пасхальне богослужіння у храмі Покрови Пресвятої Богородиці.

Незадовго до полуночі настоятель разам із духовенством та парафіянам вийшли на хресний хід, який за уставом завершився перед закритими дверима храму, що символізують собою закритий Гріб Господній. Тут розпочалася Великодня утреня.