Богослужіння в неділю Хрестопоклонну

У третю неділю Великого посту, яка ще називається Хрестопоклонною, настоятель з духовенством храму звершили Божественну літургію Василія Великого. Напередодні, у суботу, відбулося всенічне бдіння з винесенням Чесного і Животворчого Хреста Господнього після великого славослів’я, під спів «Святий Боже…»

“Хресту Твоєму поклоняємось,
Владико, і святеє Воскресення Твоє славимо”
(Тропар утрені).

Великий піст — це час особливого внутрішнього й зовнішнього вмертвіння і покаяння. Оскільки ця духовна боротьба триває довгий час, то звичайно буває так, що перші дні чи тижні посту ми практикуємо його ревно й мужньо, але відтак помалу фізично й душевно вичерпуємося, ослаблюємося і знеохочуємося. Свята Церква, знаючи про немічність і нестійкість людської при­роди, ставить посеред посту перед нашими очима надзвичайно могутню спонуку до витривалої духовної боротьби, якою є святий хрест.

У третю неділю посту, свята Церква для збадьо­рення і підкріплення нашого духа наказує по-особливому шанувати святий Господній хрест. Звідси й назва цієї неділі — Хрестопо­клонна.

Святий хрест має нагадати нас безмежну Божу любов до нас, Христові страждання задля нас і наш обов’язок мужньо нести свій хрест щоденного життя. До всіх нас звертається Ісус Христос: “Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною… Хто не несе хреста свого і не йде слідом за мною — не може бути моїм учнем” (Лк. 9, 23 і 14, 27).

ДУХОВНЕ ЗНАЧЕННЯ ХРЕСТОПОКЛОННОЇ НЕДІЛІ

Хрестопоклонна неділя пригадує нам сильну зброю, що її має кожний християнин у боротьбі з ворогами за своє спасіння, тією зброєю є святий Хрест. І якраз цієї неділі Хрест виступає перед нами як знамено сили, знамено спасіння та знамено перемоги над смертю.

Синаксар — духовна наука на утрені цієї неділі — добре пояснює нам причини шанування святого хреста в Хрестопоклонну неділю. Тут читаємо таке: “Цієї неділі, третьої в пості, святкуємо шанування чесного й животворного хреста з наступної причини:

Тому що 40-денним постом якось і ми розпинаємося, занапа­щені пристрастями стаємо знеможені, тому ставиться перед нами Чесний і Животворний Хрест, щоб він нас освіжив, підкріпив, пригадав нам страсті Господа нашого Ісуса Христа та нас втішив у боротьбі… Подібно, як ті, що, відбуваючи довгу й тяжку дорогу, відчувають втому, і коли знайдуть дерево багате і тінисте, трохи там відпочивають і, наче відмолодившись, ідуть далі, так і сьогодні, в час посту й посеред важкої дороги й подвигу, святі Отці посадили життєдайний хрест, щоб дав нам відпочинок і прохолоду та щоб нас, утомлених, зробив мужніми й легкими до подальшої праці… Або, коли надходить цар, то найперше несуть перед ним його знамена, а відтак він сам приходить, тішиться і радіє, а з ним радіють його піддані, так і Господь наш Ісус Христос, який бажає показати нам свою перемогу над смертю і славне явлення у дні Воскресіння, посилає наперед своє царське знамено — Животворний Хрест, що наповнює нас радістю і прохолодою та приготовляє нас, скільки це можливо, прийняти і самого Царя та славити світлого Переможця… Тому що хрест зветься деревом життя і є тим деревом, що було посаджене серед едемського раю. Святі Отці посадили хресне дерево посеред 40-ці, пригадуючи нам Адама, і про його зцілення цим деревом, бо, живлячись ним, уже більше не вмираємо, але ще дужче оживляємося… “.

ДУХ БОГОСЛУЖІННЯ ХРЕСТОПОКЛОННОЇ НЕДІЛІ

Богослужіння цієї неділі майже нічого не говорять нам про хрест як символ терпіння, а радше велич­ють святий Хрест як символ радості, символ перемоги, що завершує світле Воскресення.

Основний гімн цієї неділі — пісня “Хресту Твоєму поклоня­ємось, Владико, і святеє Воскресення Твоє славимо”. Звідки ця велична пісня? Її взято з молитви “Воскресіння Христове бачивши… ” утрені Великодня. Цю молитву читають також на кожній недільній утрені. Вона дуже давня, бо її містить уже утреня Пасхи й недільна утреня IX століття. Вона присутня у найдавніших богослужіннях Афонських монастирів. У тій пасхальній, глибоко догма­тичній молитві з’являються якраз слова: “Хресту Твоєму… “.

Стихири вечірні й утрені, канон, сідальні цієї неділі — це великий гімн слави на честь Господнього Хреста. “Радуйся, життє­дайний хресте, — співаємо на великій вечірні, — Церкви прекрасний раю, древо нетління, що проростило вічної слави насолоду; тобою відганяються бісівські полки, через тебе радіють ангельські чини і святкують зібрання вірних. Зброє непереможна, непорушна твердине, перемого вірних, священиків похвало, сподоби нині і нас дочекатися Страстей Христових і великої милости. Радуйся, життєдайний Хресте, благочестя непереможна сило, райські двері, твердине вірних, охороно Церкви; тобою тління зруйнувалося і Знищилося, і влада смерти подолана, і ми вознеслися від землі до неба. Зброє непереможна, захисте проти бісів, славо мучеників, істинна окрасо преподобних, пристановище спасіння, ти подаєш світові велику милість”.

 

Джерело

 

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *